28.05.2011 14:29
436 views
Rating 5 | 9 users
 © Тарас Іванів

Марне ‘‘ Бе – е’’

Сонце зрідка у віконечку зітхає, 

Свідомість ніжно легкий промінь шелестить. 

У рідних стінах шум марудний затихає, 

І лише тут, здається, спокій вічно спить. 


Скільки ж нас, що утекли по своїй волі 

В неволю сутінок і марних нарікань. 

Броня дверей не захистить від злої долі, 

Що наче глист пролазить за свідому грань. 


І хоч ти вікна замуруєш – все намарно! 

Не гнеться світ, а лиш прискорюється час. 

Думки у крайності загналися попарно. 

В який куток піде останній від них пас? 


Життя вмивалось у престижнім колориті. 

Немає значення тепер, де ти літав. 

Останні роки, дні, години в дім зашиті. 

Нехай і гарний. Ти за нього Рай продав. 


Та чи існує він, чи марні сподівання 

Даються нам, щоб смирно йти по цій землі? 

Як стадо вівців, що пробекало бажання, 

Коли вже пізно ! Як в буденнім сні!!! 

Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Бемоль. Автор: Тарас Іванів». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Перехід».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 27.03.2012 19:21  Оля Стасюк 
 16.01.2012 15:22  Каранда Галина => © 

отак завжди! ледь що - і втік! а ти сиди, і думай!!!!)))УУУУУУУУУУУУ!!!!!!!!!!!!! 

 16.01.2012 15:16  Каранда Галина => © 

Немає значення тепер, де ти літав

та хоч десь! але ж літав! а тут і п"ятки від землі не відривалися!!!(

 28.05.2011 17:33  Тетяна Чорновіл 

Аж собі бекнути схотілося. В мене також є віршик про бекання! Піду його виставлю. Якщо вже бекати, то хоч розважаючи всіх навкруг  :))))))

Публікації автора Тарас Іванів

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо