26.07.2014 21:17
для всіх
417
    
  3 | 3  
 © Тетяна Чорновіл

ЗАЧИСТКА ЛИСИЧАНСЬКА

ЗАЧИСТКА ЛИСИЧАНСЬКА

з рубрики / циклу «ЗАЯТРИЛОСЬ КАЛИНОВЕ ГРОНО»

Над Лисичанськом стяг жовто-блакитний, 

Немає терористам вороття, 

Хоч ще здаля гримить огонь зенітний –

Останніх груп ворожих прикриття.


КАМАЗи в бік російського кордону

По бездоріжжю колій-рівчаків

Мчать повз споруду бункеру бетонну

Із вантажами тіл бойовиків.


Як довезуть, то десь їх у скорботі

Належне проведуть в останню путь…

А снайпери відстріл ведуть у ДОТі, 

Про них, живих, забулися, мабуть.


Чи може то остання оборона

Бандитам, що повз них спішать втекти…

Стріляють до останнього патрона

З укріплення без сенсу, без мети.


Враз пані Смерть в нестерпний дух тротилу

Перстом кістлявим манить жартома.

До снайперів прийшла розплата з тилу.

На знищення огонь! Усе. Нема…


Заходу сонця марево розлите

Затьмарив чорно дим густий довкруж.

Чи ж зможе гріх свій Путін замолити

За всі гріхи в війні загиблих душ…

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.08.2014 09:58  Тетяна Белімова => © 

От як після такого зрозуміти українських митців, які виступають за "руський мір"? Не ми прийшли на чужу землю "встановлювати мір". Як же можна виправдовувати загарбників, які полюють на життя українців? Під час ІІ світової війни теж загинуло на території України багато німців. Чи ж не можна по-людському пожаліти їхні родини, поховати їх чи передати тіла в Німеччину? Можна! Але чи можна їх "виправдовувати" у якомусь міфічному прагненні "міру"? Не думаю, що це можливо.
Найвищим мірилом для усіх психічно нормальних людей була й залишається смерть. Як мені вчора написала знайома (сама вона з Донецька, де залишилися батьки, але зараз живе в Києві): нема нічого страшнішого за бездиханне тіло на асфальті! І це єдина правда!

 28.07.2014 18:48  Ганна Коназюк => © 

Велика поезія! Майстерно написано!!!
А "пу..." ніколи не зможе замолити гріхи - таких як він це не хвилює, бо йому давно заброньоване місце в пеклі - там він почуватиметься у своїй тарілці...

 27.07.2014 22:22  Тадм => © 

Не дарма його нарекли Путлєром. Вірю, що й доля його буде такою ж. Вірш - до мурах

 27.07.2014 20:07  Якобчук Павло => © 

Серед різних новин, я цей вірш відокремив, це історія шматованих душі. Хочу вірити, що ми не зможемо зачерствіти повністю від цього вогню.

 27.07.2014 16:16  Ірина Затинейко-Миха... => © 

слів немає...як Ви все правдиво описали...в історії цей вірш немає права згубитись!!!дякую Вам!!!

 27.07.2014 15:15  Олена Вишневська => © 

Слава нашим героям!
Сильно!

 26.07.2014 22:39  Панін Олександр Мико... => © 

Досконала, сильна поезія.