30.07.2014 02:46
for all
191 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Ницик Андрій

Знов за крок до війни: чи кінця, чи початку

Знов за крок до війни: чи кінця, чи початку.

Хто історію, Боже, таку нам писав?

Чи ж ми, Боже, самі на своєму світанку.

У похмурий тунель застрибнули. Нехай.

 

Знов за крок до війни. Куди ділися друзі?

Що клялись захищати від люті і зла.

Ми наївно ж бо втрапили в пастку ілюзій, 

Підпустивши змію, наче брата. Нехай.

 

Знов за крок до війни. Так, звичайно, ми винні.

Бо ж не вчили історію власних дідів.

Й замість того щоб знов не гребтись в павутинні, 

Ми покірно плелись туди роки і дні.

 

Де ж нехай? Та нехай воно світиться в пеклі!

Хай горить у вогні разом з нашим ярмом!

Ми відбили у долі у бійці запеклій

Право вільно й безстрашно вправлятись кермом.

 

Тож нехай що було — те було і хай буде.

Ми минуле не в праві міняти своє.

А майбутнє? Його нам не знати. А люди

Вже й так знають: “Братове, у нас воно є!”



18.07.2014

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 11.08.2014 03:59  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую! 

 11.08.2014 03:59  © ... => Тадм 

Дякую! 

 30.07.2014 15:48  Тадм => © 

гарний вірш, щирий 

 30.07.2014 13:00  Панін Олександр Мико... => © 

Гарний вірш.