06.08.2014 11:01
18+
138 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Ірина Червінська-Мандич

Велет

Велет не спав, поправляв подушки і ковдру.

Спека розлила себе до усіх куточків.

Серп золотавий вгрузався у чорний обрій.

Велет змочив у дощівці нічну сорочку.

Десь загриміло, загримало і полилось.

Тут навіть скло у вікні пересохло. Спрага

Спати не дасть. І за що світ упав в немилість -

Бродить повітря мокре, як винна брага.

Велет не спить. Ліжко ствердло скелястим плато.

Велет один. Місто грози знов надурили -

Попростували геть. Самота затята

Зрізує снів і образів половину.

Ножиці пам`яті спати не дозволяють

Більше, ніж спека, більше, ніж шум знадвору.

Як же забути, що вовком відбивсь від зграї?

Як же заснути без кореня мандрагори?



5.08.2014

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 09.09.2014 20:48  Зельд => © 

Сподобалось. 

 09.08.2014 11:38  Тетяна Белімова => © 

Умммм! Які класні образи! І вишукані метафори! Все те, за що ми любимо твою поезію! Велет, у тілесних проявах якого проступили усі його думки, муки, сподівання)) Місто надурило, природа відвернулася, невже й магія не врятує???
У спеку дуже актуально! 

 08.08.2014 21:32  Світлана Рачинська => © 

цей супер! ) 

 06.08.2014 23:25  Оля Стасюк => © 

гарний віршик:) 

 06.08.2014 18:30  © ... => Мальва СВІТАНКОВА 

спасибі) 

 06.08.2014 18:30  © ... => Тетяна Чорновіл 

якщо ви про корінь мандрагори, то його колись вважали містичним, а насправді вживання цього кореня може викликати смерть, а якщо в невеликих кількостях - то втрату пам"яті. Дякую)

 06.08.2014 17:21  Ірина Затинейко-Миха... => © 

так містично... 

 06.08.2014 14:17  Тетяна Чорновіл => © 

Чудові образи! В закінченні мабуть ідеться про якусь легенду... 

 06.08.2014 14:08  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Класно написано.