Каранда Галина Навколо нас гримлять чужі громи...
Навколо нас гримлять чужі громи,
А ми принишкли - й мріємо про зливу.
Бо вже без зливи злими стали ми,
І блискавки чужі нас засліпили.
Далеко десь ідуть чужі дощі,
Ми ж чуємо лиш гуркіт відгомоння.
І спраглої землі сухі плачі
У наше уплітаються безсоння.
Де ж ті дощі?.. на тиждень, затяжні,
Щоб день і ніч – потроху моросило…
Щоб шелестіло листям нам крізь сни,
Щоб хоч по краплі прибувало сили…
Лубни, 22.06.2013
24.06.2013 23:02 Ірина Лівобережна |
 Так! Дощів нам! Рясних, освіжаючих! Життєдайних! )))) |
24.06.2013 12:47 Світлана Рачинська => © |
 У нас короткочасний пройшов)))І Вам бажаю! |
23.06.2013 17:56 Деркач Олександр => © |
 " на тиждень, затяжні, Щоб день і ніч – потроху моросило" - треба як мантру повторювати))...я не витримав і докупив крапельну систему для капусти, на огірках стоїть вже - красота, на те літо на весь город зроблю бо запахався вже... |
23.06.2013 15:53 Тетяна Чорновіл => © |
 Чужі громи і зливи здаються такими вчасними і життєдайними! А свої... То невчасно пройдуть, то градом все виб"є... ))) |
23.06.2013 08:43 Сашко Новік => © |
 І дійсно, де ж вони, як і в нас не було? |
23.06.2013 01:00 Марієчка Коваль |
 да, обмінялися думками, так би мовити.... |