МОЛИТВА
Коли догорає остання надії свіча,
Коли не потрібна вона ні далеким, ні ближнім,
Ховає сльозинку в рукав босоноге дівча,
І руки до неба здіймає в молитві Всевишньому...
Коли крок за кроком ступає біда назирці,
А сльози біжать і біжать по змарнілому личку,
Стискає пошарпану душу свою у руці
І Господа палко в згорьоване серденько кличе.
Злітають із уст відчайдушні пекучі слова,
Сплітаються, мов у канву, в щиросердну молитву,
Де кожне зітхання, де кожна сльозинка жива,
Нагадує гостру, мов лезо відточене, бритву.
Коли догорає остання надії свіча,
Теперішнє все видається поволі колишнім,
При світлі лампадок в пітьму відступає печаль,
Під звуки молитви, що лине, розрізавши тишу...
24.07.2008.