Донбаський вінець

У нас не тільки долю крали –

І ППШ, і шмайсери.

У нас ще й пісню прибирали –

Все для

«червоної Москви»

Людей з їх думами й піснями

Приймав Донбас у свій «забой».

І «молодого коногона

Несли с разбитой головой…»

А потім

«танки грохотали» –

В війні поля й ліси гули…

І ще –

«три браття з Прикарпаття

Життя за волю віддали!»

І мудро – думою і словом –

Так розділяли довго нас, 

Що українська і народна –

Прийшла з бідою…

на Донбас…

«Ой там у лузі при дорозі

Червоні маки розцвіли»

«По полю шли в атаку танки» –

У смертний бій танкісти йшли…

«По танку вдарила болванка»,

«Кричать «бандери, руки вверх!»

Хтось крикнув «Слава Україні!

Ми не здамося – краще смерть!»

«Машина пламенем объята,

Вот-вот рванет боекомплект.

А жить так хочется, ребята!

А силы выбраться уж нет…»

«І тут три браття обійнялись –

Ніхто пощади не просив.

І більш не рвалися гранати

І кулемет не стукотів!»

«Нас извлекут из под обломков –

Поднимут на руки каркас…

И залпы башенных орудий

В последний путь проводят нас»

«І ми боротися будемо

Проти усяких ворогів!»

І славну пісню повернемо –

Про трьох танкістів, трьох братів!

Там на Донбасі по тривозі, 

Де в смертний бій танкісти йшли…

«Ой там у лузі при дорозі

Червоні маки розцвіли»

І маки, і пісні багряні

У нас давно сплітає час.

І у вінці тім

Україна

Вертає пісню на Донбас.

18.06-10.08.2014