Пісня воїна АТО
з рубрики / циклу «ЗАЯТРИЛОСЬ КАЛИНОВЕ ГРОНО»
Матусю, матінко, не плач,
Я захисник! Прошу, пробач…
Як Батьківщина у вогні,
Я мушу бути на війні.
В бою карбується мій крок,
В такт черг здригається курок,
Вночі ж склепити очі рад,
Та тишу рве ворожий «Град».
Під стрілянину снився дім.
Скучаю? Справа тут не в тім…
За рідний дім мені тепер –
Намет у полі й БеТееР.
В ворожих пазурах Донбас,
Тож терористів бити час!
Вперед! Є жертви в нас і в них.
В бою товариш мій поліг…
На щоглах трепетно згори
Знов мріють наші прапори,
Й до болю рідна неспроста
Ця щойно взята висота.
В атаку! Найманцям на зло!
За терикон! За те село!
В бою мить смерті не страшна!
Бо Україна в нас одна!
Ніч стогне в вибухах стократ –
Десь поза часом лупить «Град»,
На хлібній ниві валить дим…
Мені ж наснився мирний дім:
Донецьк, Макіївка, Сніжне,
В колоссі поле осяйне,
Савур-могили вишина
І вже закінчена війна...
І вже закінчена війна!!!
На ранок знов зачистка, бій.
Матусю, плакати не смій.
Я – захисник, народе мій!
