Сум
Тихо стукає годинник,
Я підходжу до вікна…
Розумію щохвилини –
Я самотня, я одна.
Дивні зорі там, на небі,
Мов моргають, мерехтять,
Одинокий місяць також –
Будем разом сумувать.
Десь внизу сумує коник,
Тихо плаче між трави –
І нехай він теж так само
Посумує, як і ми.
Хтось у пошуках розради,
Хтось втікає від життя,
Ну, а я сумую тихо,
Щоб сховати почуття.
Будем разом аж до ранку
Прислухатись до пітьми –
Може ще хтось одинокий
Бродить ніччю як і ми.
1999 р.