20.08.2014 20:39
для всіх
225
    
  - | -  
 © Вікторія Єрьоменко

Сум

Тихо стукає годинник

Я підходжу до вікна…

Розумію щохвилини –

Я самотня, я одна.

Дивні зорі там, на небі, 

Мов моргають, мерехтять, 

Одинокий місяць також –

Будем разом сумувать.

Десь внизу сумує коник, 

Тихо плаче між трави –

І нехай він теж так само

Посумує, як і ми.

Хтось у пошуках розради, 

Хтось втікає від життя, 

Ну, а я сумую тихо, 

Щоб сховати почуття.

Будем разом аж до ранку

Прислухатись до пітьми –

Може ще хтось одинокий

Бродить ніччю як і ми.



1999 р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!