Ноктюрн у келиху ночі
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
За безмежною млою тремкою
На межі палахкого спокою
В часі схлипує миті коштовні
Затуманених зір таїна.
Мить жадану затримай на віях,
Щоб в туманів нестримних завіях
Келих ночі чарівної вповні
Безрозсудно допити до дна.
Ніч стріпнеться метеликом ніжно
І в туманах розтане неспішно,
Спалахне тільки зоряно в скронях
Шалиною п’янкого вина.
А в досвітнього сумніву стужу
З вій зігріє краплинкою душу,
Ніби сонця пробуджений сонях,
Ночі мрійної мить чарівна.