21.08.2014 12:36
for all
92 views
    
rating - | no usr.
 © Георгій Грищенко

Сонечко сміється

Сонечко сміється, 

Річечка дзюрчить, 

Все росте і в`ється, 

Манить і пахтить.


Трави щось шепочуть, 

Басом джміль гуде, 

Всі любитись хочуть, 

Кожен щастя жде.


Під кущем калини

Двоє гомонять, 

Хлопець до дівчини:

- Дай поцілувать.


Та не відмовляє:

- Тільки щоб без рук, 

Хлопець обіймає, 

Забива жар дух.


А дівча аж мліє, 

Зашарілося, 

Світ за них радіє, 

Що влюбилися.


Під кущем калини

Вечір їх застав, 

В пам`ять ці години

Кожен відкладав.


Їм любов відкрила

Зваби всі свої, 

Брала їх на крила

І несла в краї


Досі невідомі, 

Де приємно так, 

Що в любовній комі

В кожного свій смак.


Ось уже біліє

Сивина у них, 

Та любов ще гріє

Парочку старих.


Ходять вдвох під руку, 

Тихо гомонять, 

Бавлячи онуку, 

Люблять погулять.


Їх любов дивує

Молодих й старих, 

Кожного хвилює

Як і що у них.


Сонце ж інших вабить

Під калину ту, 

Полюбити радить

Милу доброту.

Публікації: Георгій Грищенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись