ВІРШИКИ КУЛЬБАБКИ
з рубрики / циклу «ДИТЯЧА ПОЕЗІЯ»
Запашні вдягнули шапки.
Запишались у дворі
Для розваги дітворі.
На кульбабках залюбки
Примостилися жуки
Дощик крапне – то з квіток
Заберуться під листок.
@ @ @
РАЗ – кульбабка край доріжки,
ДВА – кульбабка біля ніжки,
ТРИ – кульбабка без жука,
Ще ЧОТИРИ – з-під листка,
П’ЯТЬ – пушинки розлетілись.
Далі – пальчики скінчились.
@ @ @
У кульбаб між пелюсток
Джміль вишукував медок
І носив його джмелисі,
Бо в хатинці на узліссі
На сніданок їсти звик
Кульбабовий медовик.
@ @ @
В небесного сонечка
Квітне в травах донечка.
Запашна у неї шапка.
Ім’я в донечки – Кульбабка.
@ @ @
На поле хом’як через гай навпрошки
Іще до схід сонця з мішками побіг,
Щоб заготувати з кульбаби листки
На юшку, зелені борщі і пиріг.
Зірвав наостанок ще й кілька квіток.
- Зварю, – каже, – з них солоденький медок!
@ @ @
Квітка в травах золотилась,
У хустинку нарядилась.
В запашній її хустинці
Не цукерки, не гостинці.
У хустинці мами-квітки
Вже ростуть зернятка-дітки
Скоро, скоро понад лугом
Розлетяться ніжним пухом.
@ @ @
Сів метелик на кульбабку,
До медку покликав бабку
Комара, дві мошки й муху.
Глядь! Павук повзе щодуху!
Всі з кульбабки від біди
Розлетілись хто куди!
@ @ @
На луках весняних погожої днини
Розквітла кульбаба, пахуча, пригожа,
Тягнулась до сонечка з дудки-стеблини,
Й сама була трішки на сонечко схожа.
Пройшло небагато квітучого часу,
Й пелюстки зробились пушинками хутко,
Як тільки війнув вітерець, вони зразу
До неба злетіли. Лишилась лиш дудка.
.gif "{#}")
Супер! Супер! Супер! 
