31.08.2014 00:57
для всіх
213
    
  7 | 7  
 © Панін Олександр Миколайович

Чвари

Чвари

З циклу – Химерний світ

КОХАНА


- Ну що, супернице, прийшла, 

жертовна, зраджена, законна!

Як тільки ти мене знайшла, 

Як не злякалась забобонів!?


Чаклунка я?

Чаклунка – Я!

Але ЙОГО не чарувала, 

Я не гадюка потайна -

Я Вперше! Щиро!! Покохала!!!


Він - любий мій, ти чуєш, ЛЮБ..!

Залиш погрози та благання…

З тобою – твій законний шлюб, 

Зі мною – полум’я кохання!


Не поступлюсь і не віддам.., 

Твій – чоловік, моє – кохання,

Він – МІЙ, хоч ви і сам- на -сам, 

Облиш, забудь свої благання!


ДРУЖИНА


Тремтиш, розлучнице?

Прийшла

дружина, 

чуєш ти, 

ЗАКОННА!


Ховаєшся, а я знайшла, 

Дзвенять церковні передзвони!


Гори, відьмачко чорна – а – а – я!

Ти чоловіка зчарувала, 

Тварюка, гадина, змія!

О, як я мучилась, ридала!!


Ти – серцекрад, ти – душогуб, 

І ти заплатиш за страждання, 

У мене – мій законний шлюб, 

У тебе – підле чаклування!..


ЧОЛОВІК, ВІН ЖЕ – КОХАНИЙ


Вони зустрілись, боже ж мій, 

За що такі поневіряння, 

Хотів щасливим буть, дурний, 

Подвійне маю катування!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.09.2014 00:51  © ... => Антоніна Грицаюк 

Дякую за відгук

 14.09.2014 00:46  Антоніна Грицаюк => © 

В кожного свій вибір головне, щоб не помилитися...

 03.09.2014 15:49  © ... => Деркач Олександр 

Дякую за компетентний, цікавий аналіз.

 03.09.2014 11:12  Деркач Олександр => © 

світ багатогранний у всіх проявах, і в коханні теж)...до речі багатожонство було традиційним в усіх культурах і у древніх українців також, і не лише у заможніх) а з огляду на демографічну сучасну ситуацію то для держави було б це виправдано...а вибір так чи ні то особиста справа кожного так як і вибір віросповідання, свободи особистості

 31.08.2014 22:19  © ... => Ганна Коназюк 

Дякую за відгук, за схвалення.

 31.08.2014 18:25  Ганна Коназюк => © 

Цікава, поширена історія... Вир емоцій і "нуль" щастя... Ні у тої, що має (як їй здається) "кохання", ні у тої, що "законна", ні у того, що хотів бути "щасливим", а виявилося, що просто "дурний"...)))))
Вірш - чудовий!)

 31.08.2014 13:13  © ... => Тадм 

Не втече, розірвуть. Вони - "Тайфуни із ніжними іменами"
Дякую за відгук.

 31.08.2014 13:10  © ... => Оля Стасюк 

Саме так, пані Олено, дякую за розуміння.

 31.08.2014 13:06  © ... => Тетяна Белімова 

  Дякую за відгук, пані Тетяно. Вдячний за глибокий аналіз.Ситуація, проте, поза логікою. Вирують ірраціональні пристрасті. У химерному світі все шкереберть.

   Дві жінки, дві левиці, дві стихії. Нема правих, нема винних, є той, хто більш сильний.

   А чоловік - слабенький, симпатичний( мабуть), переляканий. Хто взагалі зважає на його думку.

   Отже доводиться лише спостерігати буяння стихій.

Ще раз дякую, зповагою.

 31.08.2014 12:56  Тадм => © 

Ні кохана, ні дружина чомусь співчуття тут не викликають. Тікати треба від обох :)

 31.08.2014 11:26  Тетяна Белімова => © 

Трикутник... А у чоловіка в ньому так мало слів))))) Хай би вже сказав, кого насправді любить. Або обрав уже)))
Ситуація не проста. Думаю, дружині не варто "опускатися" до "чвар" і з`ясовувань. Її зрадив той, над ким колись був церковний дзвін у парі з нею. До чого тут та нещасна коханка. Не варто шукати винних на стороні. Шлюб, очевидно, розпався задовго до того, як з`явилася "відьма"...
На жаль, поширена ситуація. Нещодавно писала анотацію на задник до нової книги Вікторії Гранецької, у якій авторка у межах художнього дискурсу, звісно, нав`язує читачу думку, що мусульманство є більш довершеним і моральним у порівнянні із християнством. Зокрема, авторка наводить як доказ дозвіл шаріату мати полігамному чоловікові декілька дружин. Там зради нема - все законно. У нас інші моральні еталони. Але кохання... Як бути з ним? Проблемний твір. У трьох особах - цікаве рішення))

 31.08.2014 11:01  Оля Стасюк => © 

Хвилюючі монологи... в кожного своя правда.

 31.08.2014 01:48  © ... => Олена Вишневська 

Займіться. у Вас все вийде.

 31.08.2014 01:33  Олена Вишневська => © 

Займуся плагіатом, але Ви влучно прокоментували: " кохання, на мій розсуд, не потребує виправдання"...

 31.08.2014 01:14  © ... => Світлана Рачинська 

Дякую за відгук. Аналіз дещо суворий, але кохання, на мій розсуд, не потребує виправдання, воно (кохання) вже в собі несе страждання. Ще раз дякую, щасти Вам.

 31.08.2014 01:08  Світлана Рачинська => © 

Істинна правда) Чи може бути таке кохання оправданим? Певно ні. Справжні чвари, як виявилось - не рідкість)
Чудова і актуальна поезія сьогодні. Супер!