Прозріння
з рубрики / циклу «Новітня історія»
Як сонця промені вмиваються дощем - чекай веселку
Барвистую!.. Побачити її - везіння!
Коли земля твоя червона від крові, а з ніг цурпалки -
Чекай прозріння!
Полуда впала із утомлених очей у покоління
Стражденного!.. І пращурів ожили гени.
Вже не поставлять Україну вороги тай на коліна!
В напрузі вени!..
І коли серце виривається з грудей - пишу катрени
Із клаптиків... Думки мої бувають різні...
Десь породілля овдовіла, кричучи під звук сирени...
Пологи пізні.
Після хрестин - садочок, школа... Її син - козак кремезний
Та люблячий. І пам`ятає про коріння...
Дітей ростить, Вкраїну любить. Глянь на схід - паркан грубезний!
Плоди прозріння...
Київ, 06.09.2014
