Хатиночка
Хатиночка біленька
На березі стоїть,
А річечка тихенька
Кудись у даль біжить.
Хатиночці на місці
Набридло вже стоять
І проситься у річці
Її з собою взять.
А річечка тихенька
Мовчить і в даль біжить,
Хатиночка біленька
Не залиша просить.
І річечка весною
Хатиночку знесла,
Взяла її з собою
Туди, куди текла.
Хатиночка біленька
Розсипалася вмить,
А річечка маленька
І далі в даль біжить.
Бо в кожного є доля
Чи бігти, чи стоять,
Руйнує все сваволя
І це потрібно знать