Думала, гадала, вірила в любов
з рубрики / циклу «Про долю»
Думала, гадала, вірила в любов,
Довго ти до мене мій коханий йшов.
Осінь замітає листям всі сліди,
Підійду до річки швидкої води.
Куди течеш, річечко, хочу запитати,
Де моє коханнячко, де його шукати?
Хвиля підкотилася аж до самих ніг,
Зненацька із неба посипався сніг.
Впала на землю перша пороша,
Хоч несподівана, але хороша.
Розвіяла сумнів, прогнала печаль,
Стою зачарована дивлюся я в даль.
Осінь минає, зима пролетить,
Прийде кохання настане та мить.
Серце дівоче вміє кохати,
Вірити треба і щиро чекати.
м. Славута, 01.11.2012