11.09.2014 15:10
для всіх
144
    
  - | -  
 © Георгій Грищенко

А на луках й озерах тумани

Побувала на святі чужому

Й потягла потихеньку додому, 

Зупинилася в травах високих

Серед тиші озер синьооких.


Й там зайшлася дрібною сльозою

І на трави упала росою, 

А на луки й озера – туманом

І не стало душі вранці рано.


Запалала ранкова заграва, 

Хтось натрапив на тіло у травах

Упізнав одиноку стареньку

Й поховали всім миром сивеньку.


За яку невідомо провину

З`їв Чорнобиль її всю родину, 

Десять літ в самотині страждала, 

Поміж люди пішла й старцювала.


А на луках й озерах тумани

Роз`їдають душевнії рани, 

Пропікають нам очі сльозою, 

А кістлява махає косою.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!