11.09.2014 15:10
Без обмежень
59 views
Rating 0 | 0 users
 © Георгій Грищенко

А на луках й озерах тумани

Побувала на святі чужому

Й потягла потихеньку додому, 

Зупинилася в травах високих

Серед тиші озер синьооких.


Й там зайшлася дрібною сльозою

І на трави упала росою, 

А на луки й озера – туманом

І не стало душі вранці рано.


Запалала ранкова заграва, 

Хтось натрапив на тіло у травах

Упізнав одиноку стареньку

Й поховали всім миром сивеньку.


За яку невідомо провину

З`їв Чорнобиль її всю родину, 

Десять літ в самотині страждала, 

Поміж люди пішла й старцювала.


А на луках й озерах тумани

Роз`їдають душевнії рани, 

Пропікають нам очі сльозою, 

А кістлява махає косою.




Рекомендуємо також:



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора

Публікації автора Георгій Грищенко

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо