Якби то знати
Якби то знати наперед
Коли і що тебе чекає,
То біг туди б, де жити мед
І соловейко де співає.
Тікав би геть від туги й бід,
Від не удач, хвороб і злості,
Завжди робив би все як слід
Й байдужість не пускав би в гості.
А так бредеш болотом мрій
І доля гепає по ребрах,
А думка, справжній чародій,
Веде тебе куди їй треба.
І ти страждаючи ідеш
Туди, де мрієш добре жити,
І невідомо – проклянеш,
Чи будеш доленьку хвалити.