27.09.2014 15:29
для всіх
236
    
  2 | 2  
 © Олександра

На клавішах, біля вікна

На клавішах, біля вікна

Мелодія долинала з кімнати.

То тихо заграла сестра.

Вона так любила пограти, 

На клавішах, біля вікна.

А я лише мовчки дивилась,  

Бо слів не змогла я знайти.

А клавіші дивно так злились, 

І тихо ті ноти цвіли...

Як квіти, тендітні і ніжні.

Ці звуки зливались в одне.

Дивилась я тихо і ніжно, 

Не вірила просто я в те...

Але потім раптом згадала

Що й я колись була така, 

Як я проти волі так грала, 

Й минала у звуках весна.

Всміхнулась, і стерла я сльози, 

Хоч знала, що прийде весна, 

І сяду за клавіші, може, 

І гратиму так, як вона!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 01.10.2014 09:14  Деркач Олександр => © 

Все гарно, але чому клавіші злились якщо ноти цвіли?)

 27.09.2014 22:10  Світлана Рачинська => © 

Олександро, дуже гарно... Ностальгічно навіть. Звісно, гратимеш! Чудово!