03.10.2014 00:08

для всіх

312

7 | 7

 © Тетяна Чорновіл

Осіння мить цілунку

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Зайнявшись десь у в зоряних світах, 

Стікають барви осені руді

В бездонну мить цілунку на устах, 

Колиханого в трепетній воді.

Боюсь твій світ тендітний не знайти

На віддалі безмежності. Проте

Схитнули в точку дотику світи

Тремких суцвіть пелюстя золоте.

В притишеного часу течію

Вихлюпуються миті запашні.

Зажди… Ще цю квітучу мить зіп’ю

Й розтану на цілунку глибині.