Вогники
Темно так довкола, ніч таємно-тиха
І не хочу знову і не буду я чекати лиха
На блискучій стелі вогники не сплять…
Знов у сні з’явився і безжально вкрав його
І, здається, не втекти вже від образа твого
А вгорі на стелі вогники дрижать…
Пам`ять зрадлива часом, а сьогодні недруг
І, здається, знову відчуваю поруч я твій дух
На блискучій стелі вогники тремтять…
Знаю ти далеко в сяйві інших вогнів
Та думки долають сотні кілометрів
На глянцевій стелі вогники мерехтять…
І за ніч безсонну, і за різні вогні, і за відстань,
І за галасливу тишу, і за той неспокій, і за пам’ять
Я себе ненавиджу, а тебе люблю…
2013 р.