Я би в твої далі ненароком
Бігла би повільним малим кроком,
Розтинала б простір поміж себе,
Назбирала б сім вітрів для тебе.
І з ранковим сонячним проміння,
Я б твого торкнулась каміння.
Порохів з доріг набрала б в руку,
Чорної землі маленьку грудку.
А тоді тебе в свої долоні,
Я б сховала як дитя у лоні,
Щоб шляхами більше не спинятись,
Щоб до тебе бігти й не вертатись.
Старосамбірський р-н, с. Дроздовичі, 12.10.2014 р.
