Крилом махнув
з рубрики / циклу «Про долю»
Крилом махнув, немов літак,
Пробач, що може щось не так,
Аеродром тут геть не мій,
Без сподівань і без надій.
Приземливсь може я невчасно,
Та час скажу провів я класно,
Прощай, на мене не чекай,
Сім’я у мене пам’ятай.
Крапка на тому ось і все,
Людські плітки, то скажу пусте,
Мене чекає там родина,
Для неї я також частина.
Перекотиполем я тут був,
Для чого сам і не збагнув,
Плюнув у душу, полетів,
Глянути в очі не посмів.
м. Славута,