26.10.2014 20:02
для всіх
815
    
  9 | 9  
 © Тадм

Ні, не сумую – втомилася

Ні, не сумую – втомилася

з рубрики / циклу «Емоційні сплески»

Ні, не сумую – втомилася…

Знаєш, як часом бува, 

Коли таки причепилася

Справжня чума – суєта:


Рівень зашкалить супутнього -

Купа поточних справ

Глянеш: нічого путнього, 

А воно день вже й пропав…

 

Й якось стає образливо, 

Ніби марнуєш життя

Чому відразу - вибаглива

до всіх аспектів буття?! 

 

Просто ледь-ледь знесилена

Тому й сама не своя, 

Але й відчуття посилені:

Втомилася значить Жива!!!



Харків, 25.10.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.10.2014 16:08  Тетяна Чорновіл => © 

Гарна форма і зрозумілі роздуми.
Чудовий вірш!
Від зображення - мороз по шкірі! Боюсь висоти! )))))

 27.10.2014 14:46  Олена Вишневська => © 

Класно, Танюш!... Дуже сподобалось!
От тільки думаю, чому ми завжди констатуємо "Жива" в найбільш скрутні душевні часи?

 27.10.2014 08:11  Тетяна Белімова => © 

{#} відпочивай, сонечко! прагнення бути досконалою - це класно! ну як трішки і втомишся, це зі шляху не зіб`є - правда ж?))

 27.10.2014 06:54  Деркач Олександр => © 

Класно, сподобалось

 26.10.2014 23:07  Світлана Рачинська => © 

Вибаглива до всіх, бо вибаглива до себе.... Це знайомо! І про втому вірно... дуже сподобався вірш. пошук рівноваги життєвої і картинка супер доповнює! Чудово!

 26.10.2014 22:22  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Жива!!! І я ... жива! Вірш про це нагадав на пару з стомленими стопами. ДЯКУЮ