06.11.2014 01:48
для всіх
701
    
  3 | 3  
 © Савко Назар

ВДЯЧНІСТЬ

з рубрики / циклу «ФІЛОСОФІЯ»

Руки терпнуть від спогадів різних, 

Що у мозок життя закликає.

Серед хмар їх пухнастих та грізних

Знову двері в той світ відкриває.


Скільки зроблено справ не для себе, 

Скільки буде ще створено далі.

Чи важливо це було для тебе...

Чи потрібні мені ті медалі...


Повз донизу даруючи крила, 

Повертався штовхнути вперед.

Діставав і ковтав твою кризу, 

З гіркоти повертаючи в мед.


Без підтексту, без користі, просто, 

З серця брав і давав допомогу.

Я чекав не свого, твого росту.

Я програв за твою перемогу.

Дивні спогади линуть потоком.


Так багато…не хочу лічити.

Огорожа-свідомість під током, 

Все одно цю юрбу не згубити.

Вдячність – є, і невдячність – існує...

Просто вибір у кожного свій.

Хтось поможе, а хтось просачкує -

- особистий життєвий двобій.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.11.2014 08:50  Деркач Олександр => © 

сподобалось

 06.11.2014 16:38  Ксения => © 

Хорошие стихи, последние строки очень понравились. Жаль, что с неблагодарностью мы сталкиваемся чаще, да и желания помочь в людях все меньше. Впрочем, ожидая помощи от окружающих, надо честно спросить у себя, а сам ты готов помочь тому, кто в этом нуждается.

 06.11.2014 07:46  Олена Вишневська => © 

Цікаво. Сподобалось:-)

А ці двобої беззупинні...