29.08.2013 10:32
18+
158 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Деркач Олександр

Без бравади, до краю крок зробивши,

Бачу в далечіні бакенів мигтіння.

Фарватер сяє пароплавам лише,

Тому на вдачу - байраками по глині.


Скотилась грудкою земля донизу,

Лечу у вічність, без вороття і вільно.

Без гіркоти і смутку ненавмисних,

Втечу до річки і привітаю хвилі.



м.Прилуки, 28.08.2013р.

Публікації: Деркач Олександр

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 31.08.2013 12:52  © ... => Тадм 

хоч стихія Водолія повітря, все одно всі водойми до мене приязні)) 

 31.08.2013 12:51  © ... => Олена Вишневська 

Дякую...життя завжди цікавіше) 

 31.08.2013 12:50  © ... => Світлана Рачинська 

Спасибі...недарма кажуть - пустить за водою... 

 31.08.2013 12:47  © ... => Каранда Галина 

Буває.. настрій і на "О" буває, і на інші літери буває... 

 30.08.2013 01:22  Каранда Галина => © 

щось мені Ваш настрій не подобається... мені, правда, й свій не подобається... 

 29.08.2013 15:20  Світлана Рачинська => © 

Відчутно, що Ви багато часу проводите на воді. Й не дивно зовсім, чому вона Вас так сильно притягує. Туди корисно втікати від гіркоти і смутку ненависних думок... Вода, зчитує інформацію і дуже очищає енергетику людини... А звідти Ви завжди повертаєтесь бадьорим та веселим))) Щасти!!! Вірш сумний, але хороший все таки)

 29.08.2013 11:56  Олена Вишневська 

У вічність ще рано :) Тематика насторожує...
До річки - саме то.
Цікаво вийшло! 

 29.08.2013 09:12  Тадм 

Річка приязна? :)