Літо бабине пройшло
Вночі мороз. Земля тверда, як криця.
Замість калюж – віконечка із скла.
І осінь, мов яскравий звір – лисиця,
Хвостом рудим майнула і втекла.
Чому ж біжиш? Лишилася б на лови,
Ту віхолу схопила б за крило,
Що буде вити й ухати, як сови.
Не вмовиш. Вбігла і своє тепло
Унесла. Літо бабине пройшло.
Харків, Листпад 2014 р
