23.11.2014 20:00
для всіх
141
    
  3 | 3  
 © Кучеренко Олександр Васильович

Козачі могили

Розхристана, 


гола, обвітрена, –


змовкла земля і


зруйнованих ферм та корівників


стоунхенджі.


В пергаментах цього краю


за сном і за млявістю


ховається жовта, бурхлива


ріка Хуанхе.




Козачі могили –


німі степові бундестаги –


підняли дерев триколори


напнули горби і


махнули чуприною трав:


«Нехай буде так...


Ми відсіч дамо їм


із кетягів


горобини».




І десь


в межитрав`ї


дрижали тіла ворогів


невидимих, 


що злякали їх вартові.


Мов давній оспівувач


влади тирана –


Вергілій, 


збагнувши помилку, -


в степах


лютував


вітровій.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 19.10.2016 01:35  роман-мтт => © 

правда.

 24.11.2014 10:30  Ганна Коназюк => © 

Гарне бачення. Красивучий вірш!!!
Ніби бачу ті зруйновані ферми, корівники... Бо степи ж... - вони рідні!..)))

 23.11.2014 22:08  Тетяна Белімова => © 

Гарно, Саш, по-козачому. Епічне полотно вийшло. У кольорах і образах.