14.04.2017 09:06
для всіх
193
    
  4 | 4  
 © Вікторія Івченко

"Де цілували степ могили, ховаючи лице в траві..."

«Де цілували степ могили,  ховаючи лице в траві...»

переклад з російської вірша Арсенія Тарковського

***

Де цілували степ могили, 

Ховаючи лице в траві...

Де барабани дрібно били, 

Іржали коні бойові...

Воли чумацькі круторогі

Брели під сонцем степовим...

І дим багать спливав потроху, 

І ледь гірчив той сизий дим...

Де кам’яні дрімали баби -

Степів прадавній оберіг...

Вночі до них сповзались жаби, 

Аби вклонитися до ніг...

Там пробирався до Азова

І я крізь вітер-суховій...

Таємну слухаючи мову, 

Скорявся долі я своїй...

Топтав чебрець просторів рідних

І засинав у лободі...

І дарував натхнення світле

Григорію Сковороді...

Я гриз його благословенний, 

Зчерствілий, кам’яний сухар...

Це він пізнав закон священний...

І тут пройшов раніш - мов цар...

Його тягла спокуса в сіті -

Мінялись маски й кольори...

А я любив принади світу -

На те дивився він згори...

Я був тоді малим хлопчиськом, 

Що подив свій і не ховав:

Учителю вклонявся низько

За те, що велич показав...

А степ відкрив мені свободу, 

Нестримний лет пташиних крил...

І ще - коріння мого роду, 

І тим додав незмірно сил...

Тепер, коли вже зорі пізні

Осяяли мій битий шлях, 

Ота палка пташина пісня

Дзвенить і досі в небесах!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.04.2017 13:31  Панін Олександр Мико... => © 

Чудовий переклад. скажу ще раз.

Muy bien

 14.04.2017 11:14  Каранда Галина => © 

оригіналу не читала, тому як переклад оцінити не можу.
як вірш - чудово!

 14.04.2017 11:01  Тадм => © 

гарний переклад!