Жолудепад
з рубрики / циклу «В шелесті опалого листя. Осінь»
Висять сини, могутнього нащадки.
Приходить час – зриваються, летять.
На жаль, політ у жолудів короткий:
Лиш стук об землю – і в траві лежать!
Гуп-гуп. Скрізь чути тихий їхній стукіт –
Летять нестримно у легкий туман.
Стук-стук! Мов кроки, мов по нотах звуки –
Луна, відлуння в тиші, барабан.
Упав один - уже сховавсь під листям,
А інший зник, бо вскочив у траву.
Встеляють землю осені барвисту -
До неї всі спішать на рандеву...
Від дерева убік суцільним мисом,
Що впали вже, лежать його сини.
Стоїть столітній дуб обабіч лісу,
А вітер трусить все його гілки!
Біла Церква, 9.10.2010
