Виноси!
Слова, текст пісні «Виноси!» Олег Буць
Виноси!
Виноси!
Виноси, мене, брате залізний!
На рванині від шин,
і на стертих самих ободах!
Ми душею єдині,
та серцем усе-таки різні –
Твоє снайпер пробив,
ти ж мене виноси на вітрах!
Виноси!
Виноси,
ти незнищенний мій термінатор!
І в зневірених в чуді –
уяву про чудо стряси!
Як пройдем – розцілую
посаджений
акумулятор!
Ти ж на диханні штучнім,
на стартері нас виноси!
А тебе –
в решето,
і пекельний проїв тебе пломінь…
Воздаю…
І, як можу,
руду побратима ловлю…
І по сонцю рулю,
Що в пробоїну кидає промінь…
Хоч рудим і везе –
не гори!
Виноси – я рулю!
Хоронителю мій,
оминай здичавілії сталі!
Супротивний снаряд
від гріхів ти невільних спаси!
А як станеться так,
щоб мене через рік поминали –
Як уже не мене,
то хоч ім’я моє виноси!
Виноси!
Виноси!
Ми з тобою – відновлені втрати!
Те, як ти виносив –
ще поставить завзятих у рать!
Ми воскреснем, окріпнем
і підемо мир наближати…
Ну і я –
хоч одного малого
прихід наближать…
Небеса
так гартують міцних –
через біди волочать:
З нас би цвяхи кувать!
Та нікому не перекусить!
Але все може буть…
Як знесилені станемо, Отче –
Виноси з-під вогню,
Україну мою виноси!
м. Туркменабат, Туркменистан, 28.11.2014
