Життя ішло...

Життя ішло. І ми сказали все. 

Чого-чого, а слів не бракувало. 

А що слова? Озвучені кімвали. 

І протяг днів, як пір’я, їх знесе. 

Життя ішло. Туманом повз вікно. 

Таку любов не гріх і увічнити. 

Давним-давно ми вичерпані квити. 

До дна, таки. (Якщо є в болю дно). 

Любов сліпа? Дурниця із дурниць! 

Моя любов була на диво зряча! 

Вона з пророцтв складала Пісню Плачу 

І склала руки, впавши горілиць. 

… Квітковий бум у свята Великодні 

Не ляже їй на плечі тягарем. 

Не зрозумілі нам путі Господні, 

Коли так вперто ми по них не йдем… 

Умань, 2005р.