13.12.2014 15:18
для всіх
140
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Колись і тепер

Колись життям я птахом пролітав, 

Тепер повзу мов черепаха, 

Колись я безліч мрій продукував, 

Тепер повзуча я невдаха.


У пам`яті по засіках мету, 

Для колобка гребу удачу, 

Та, мабуть, я і жменьки не знайду, 

Тож колобка я не побачу.


Жую тихенько чорні сухарі

І запиваю їх водою, 

Жалкую від зорі і до зорі

Я за колишньою порою.


Коли життям я птахом пролітав

І вітер мрій ніс небесами, 

Завжди надію на удачу мав

І тільки з праці жив роками.


Тепер я черепахою повзу, 

Долаю відстані останні, 

Як кажуть, світ мене добряче взув

Ще на життєвому світанні.



м. Київ, 16.11.08

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 14.12.2014 15:01  Тетяна Чорновіл => © 

:)))
Щось таки є позитивне в Вашій віршованій самоіронії...