Колись і тепер
Колись життям я птахом пролітав,
Тепер повзу мов черепаха,
Колись я безліч мрій продукував,
Тепер повзуча я невдаха.
У пам`яті по засіках мету,
Для колобка гребу удачу,
Та, мабуть, я і жменьки не знайду,
Тож колобка я не побачу.
Жую тихенько чорні сухарі
І запиваю їх водою,
Жалкую від зорі і до зорі
Я за колишньою порою.
Коли життям я птахом пролітав
І вітер мрій ніс небесами,
Завжди надію на удачу мав
І тільки з праці жив роками.
Тепер я черепахою повзу,
Долаю відстані останні,
Як кажуть, світ мене добряче взув
Ще на життєвому світанні.
м. Київ, 16.11.08
