13.12.2014 17:36
for all
285 views
rating 5 | 3 users
 © Тамара Мандич

Бути людиною...

Забігли до автобуса хлоп’ята –

Звичайні, безтурботні школярі.

Напевно, до села час повертати, 

Сьогодні досить вчити «букварі».


Так кожен день товаришів минає, 

Лежить до знань не найкоротший шлях.

Та недарма, бо міцно щось лишає

У щирих по-дитячому серцях.


Почули пасажири: «Зачекайте!».

Водій натиснув миттю на гальма.

Чому підскочили так хлопці, знаєте?

Старенька вчителька в салон зайшла!


Ледь встигла, бо у школі забарилась, 

А рейс останній, і якби не ці

Її хлоп’ята, то таки б лишилась

На станції зимової пори.


Приїхали школярики і знову

В них на зупинці сталася біда:

Чомусь у джентльмена у одного

Ще кілька гривень на квиток нема.


І тут по-материнськи кажуть: «Гришо! –

Учителька дістала гаманець -

Давай же на квиток тобі позичу, 

Щоб не псувати вечора кінець».


Бувають от такі в житті картини…

Є ті, хто допоможе в скрути час.

Хто вірно береже ім’я людини, 

Тихенько янголом блукає серед нас.

13.12.2014


Тамара Мандич цікавиться


Публікації: Тамара Мандич

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 11
Автор: Тамара Мандич
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Українська душа;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 14.12.2014 14:42  Тетяна Чорновіл => © 

Тепла, душевна поезія.
Гарно!