Ганна Коназюк Душа горобчиком...
Срібним дукачиком,
Скотилась в п`ятоньки
Немов калачиком.
Скотилась в п`ятоньки,
Лягає спатоньки.
Ой леле, пташечко,
Ховайсь до хатоньки.
Ой леле, пташечко,
Замерзне пір`ячко,
Стане куделькою
Маленьке тім`ячко.
Стане куделькою
Душа розпатлана,
Сукном полатана,
Укрита жменькою...
Київ, 15.12.2014
19.12.2014 13:06 Антоніна Грицаюк => © |
 Немовби колискова) |
16.12.2014 21:41 Олена Вишневська => © |
 Гарно, Аню! Мені чомусь з колисковою асоціюється... ))) |
16.12.2014 16:34 Тетяна Чорновіл => © |
 Гарно так, зворушливо звучить вірш! |
16.12.2014 12:09 Світлана Рачинська => © |
 Ганно, так задушевно і проникливо! Глибокий зміст, дуже |
16.12.2014 11:41 Тадм => © |
 трепетні рядочки |
15.12.2014 23:57 Панін Олександр Мико... => © |
 Душа калачиком, не буде м`ячиком, розправить крила, могутні білі... |
15.12.2014 22:24 Тетяна Белімова => © |
 Ніжно)) Навіть на колискову чимось скидається! |
15.12.2014 21:57 Деркач Олександр => © |
 Класно! |