Закохана й щаслива

з рубрики / циклу «Про долю»

У вікно тулилась ніч,

В хату заглядала,

З світлом зустрілась віч-на-віч,

Такого й не чекала.

А за вікном була вона,

Красива і зваблива,

Така тендітна і струнка,

Закохана й щаслива.

А поруч він пестив її,

Вона, немов та свічка,

Горів вогонь в неї в душі,

Яка хороша нічка.

Вимкнули світло – це пусте,

Зайшла вона до хати,

Ніхто тут певно не засне,

Кохання не дасть спати.

Тіла гарячі, мов вогонь,

Все сипле ніч з своїх долонь,

Такі ось подарунки.

Співає півень за вікном,

Час йти вже спочивати,

Закохані сплять міцним сном,

Ніч нишком йде із хати.

м.Славута,