27.12.2014 11:26
для всіх
245
    
  3 | 3  
 © Олег Буць

Снігурі

Пам`ять вихрить, як буря мої прапори, 

І тривожні картини до рана…

І злетять в мої сни на сніги снігурі, 

В білім інії – чорно-багряні…


Приспів:

Білий полудень падав у чорні поля, 

Де вже обстріл зима і не чує, 

Де розірвану землю, що сніг устеля, 

Снігурами нам доля малює…


Від переднього краю розкати гримлять;

Вісті громом доходять до тилу –

Знову в чорному полі полеглих солдат

Снігурами у серце накрило!


Приспів:

Мені сняться кольори в воєнній порі, 

Небо й поле темніють до рана…

І летять снігурі, і летять снігурі

В моїй пам’яті чорно-багряні…



м. Туркменабат, Туркменистан, 27.12.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.12.2014 23:39  Світлана Рачинська => © 

Пане Олеже, ну дуже сподобалося! Пісня просто надзвичайна і до душі мені. Хотілося б почути у виконанні!

 27.12.2014 14:53  Люлька Ніна => © 

Дуже гарний поетичний твір. Снігурі наші птахи, які дійсно, малюють нам долю. Чорно-червоні.

 27.12.2014 12:57  © ... => Ганна Коназюк 

Дякую за відгук! 

Але Ваша похвала все ж не одному мені! Бо хто ідею підказав? Хто надихнув, мордою в помилки тикаючи?)))

Слава снігурам!)))

 27.12.2014 12:49  Ганна Коназюк => © 

{#}Дуже гарно вийшло! Якби не прочитала, що це переклад, ніколи б не здогадалася. Поезія виглядає повноцінним українським віршем на злободенну тему - про те що болить... І образ снігура так гармонійно вписався, що й не передати!!!))) Таки так! Снігур - наш, бандерівський птах!!!)

Чудова робоа!!!

 27.12.2014 11:46  Тетяна Белімова => © 

Гарний твір)) Добре, що Ви оці образи підхопили. Хоча в українському фольклорі є традиційні птахи, які у піснях завжди)) Але ця нова образність - теж гарно.

 27.12.2014 11:36  © ... => Ганна Коназюк 

Вирішив виправити свою помилку, зроблену під впливом рашівської пропаганди. Ви правильно мені вказали - снігурі чорно-червоні! То наша пташка! До "Синього змаху крила" я ще вернуся, а поки - виправляюся ось так.
Дякую Вам за зауваження!