27.12.2014 11:26
для всіх
234
    
  3 | 3  
 © Олег Буць

Снігурі

Пам`ять вихрить, як буря мої прапори, 

І тривожні картини до рана…

І злетять в мої сни на сніги снігурі, 

В білім інії – чорно-багряні


Приспів:

Білий полудень падав у чорні поля, 

Де вже обстріл зима і не чує, 

Де розірвану землю, що сніг устеля, 

Снігурами нам доля малює…


Від переднього краю розкати гримлять;

Вісті громом доходять до тилу –

Знову в чорному полі полеглих солдат

Снігурами у серце накрило!


Приспів:

Мені сняться кольори в воєнній порі, 

Небо й поле темніють до рана…

І летять снігурі, і летять снігурі

В моїй пам’яті чорно-багряні…



м. Туркменабат, Туркменистан, 27.12.2014


___________

Am E Am

Пам`ять вихрить, як буря мої прапори,

C G C

І тривожні картини до рана…

Dm Am

І злетять в мої сни на сніги снігурі,

E Am

В білім інії – чорно-багряні…

F(Dm) C

Білий полудень падав у чорні поля,

F(Dm) C

Де вже обстріл зима і не чує,

Dm Am

Де розірвану землю, що сніг устеля,

E Am (A7)

Снігурами нам доля малює…

Dm Am

Де розірвану землю, що сніг устеля,

E Am

Снігурами нам доля малює…

Снегири (з репертуару Ю. Антонова)

.

Это память, опять, от зари до зари

Беспокойно листает страницы.

И мне снятся всю ночь на снегу снегири,

В белом инее красные птицы.

.

Белый полдень стоит над Вороньей горой,

Где оглохла зима от обстрела,

Где на рваную землю, на снег голубой,

Снегириная стая слетела!

.

От переднего края раскаты гремят;

“Похоронки” доходят до тыла.

Под Вороньей горою погибших солдат

Снегириная стая накрыла!

.

Мне все снятся военной поры пустыри,

Где судьба нашей юности спета!

И летят снегири, и летят снегири,

Через память мою до рассвета!

Казочки онлайн

Олег Буць цікавиться

  • Олег БуцьМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Рекомендуємо також:



Пошук по сайту

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.12.2014 23:39  Світлана Рачинська => © 

Пане Олеже, ну дуже сподобалося! Пісня просто надзвичайна і до душі мені. Хотілося б почути у виконанні!

 27.12.2014 14:53  Люлька Ніна => © 

Дуже гарний поетичний твір. Снігурі наші птахи, які дійсно, малюють нам долю. Чорно-червоні.

 27.12.2014 12:57  © ... => Ганна Коназюк 

Дякую за відгук! 

Але Ваша похвала все ж не одному мені! Бо хто ідею підказав? Хто надихнув, мордою в помилки тикаючи?)))

Слава снігурам!)))

 27.12.2014 12:49  Ганна Коназюк => © 

{#}Дуже гарно вийшло! Якби не прочитала, що це переклад, ніколи б не здогадалася. Поезія виглядає повноцінним українським віршем на злободенну тему - про те що болить... І образ снігура так гармонійно вписався, що й не передати!!!))) Таки так! Снігур - наш, бандерівський птах!!!)

Чудова робоа!!!

 27.12.2014 11:46  Тетяна Белімова => © 

Гарний твір)) Добре, що Ви оці образи підхопили. Хоча в українському фольклорі є традиційні птахи, які у піснях завжди)) Але ця нова образність - теж гарно.

 27.12.2014 11:36  © ... => Ганна Коназюк 

Вирішив виправити свою помилку, зроблену під впливом рашівської пропаганди. Ви правильно мені вказали - снігурі чорно-червоні! То наша пташка! До "Синього змаху крила" я ще вернуся, а поки - виправляюся ось так.
Дякую Вам за зауваження!