18.01.2015 13:23

для всіх

217

8 | 8

 © Панін Олександр Миколайович

Згарища Донбасу

Жертви Волновахи

Тихо вокруг. Сопки покрыты мглой.
Вот из-за туч блеснула луна, Могилы хранят покой.
Белеют кресты — Это герои спят.
Прошлого тени кружатся вновь, О жертвах боёв твердят.
……………………………………………………………………..
Плачет, плачет мать родная, Плачет молодая жена,
Плачут все, как один человек, Злой рок и судьбу кляня.
………………………………………………………………………

“На сопках Манчжурии”

Небо темніє, чорніє земля,

Душі у Вирій пливуть,

Наче ”Вечірня” – “Ранкова Зоря”,

Янголи сльози ллють…

Мерла земля.., 

місячний тоскний грунт.., 

Вдень і вночі

Волноваха не спить -

Нелюди в серце б’ють…

Рештки осель –

Чорного зла печать, 

Не можуть руїни

у мирі спочить, 

Руїни Донбасу кричать.

Кожне село

щасливим було колись, 

Горем вони

захлинулись давно, 

Ридає Небесна Вись.

Герої стоять.., 

вогненний спиняють шквал, 

Живі і полеглі –

безсмертні вони, 

Сердець їх не згасне жар.

Рідна Земля,  

Наша Свята Вкраїна,  

Люблячі діти

Тебе захистять,  

Щезнуть навік руїни!