До громадянина
Громадянине! Ось настав твій час,
І зараз ти вирішуєш по праву:
Яке майбутнє завтра дітям даш,
Яку у спадок передаш державу!
Якщо не хочеш проводжать синів
В гарячі точки у чужих мундирах,
Як не байдужі сльози матерів
І вдів двадцятирічних на могилах,
Як не бажаєш смерті немовлят
Від вибухів терактів непокори,
Якщо не хочеш гуркоту гармат,
Замісто плугів танків в чистім полі -
Тоді рішай, ти - зараз головний.
Коли не хочеш сам служить чужинцю,
Послухай серце і мовчать не смій -
Роби, як і належить українцю!
Тобі дано рішати у цю мить
Чи будеш мати вільную державу,
Чи знов комусь вклонятись і служить,
І "гопака" гуляти на забавах.
Рішай, щоб потім не судити тих,
Кого ти сам штовхаєш у безодню,
Опам"ятай їх до початку лих,
Не жди до завтра, голосуй сьогодні!
Зайди в кабінку і подумай сперш,
Як ставити свій хрестик на папері:
Чи хочеш в хату запустити смерч,
Чи в світле майбуття відкрити двері!