Коли все просто
Коли все надто-надто просто,
Як тричі три, як двічі два,
Коли у стінах стислий простір
Розгладжує усі слова,
Коли всі мрії сходять димом,
Серця знецінює прогрес,
Хто нам пробачить
те нестримне
Бажання
волі
і небес?..
Заходить сонце. Чорним трунком
Темніє кава на столі.
Торкни негаданим цілунком
Хоча би раз вуста мої.
І байдуже, чи хоч жарина
В душі засяє. Хочу я,
Щоб не було все просто нині,
Як тричі три, як двічі два.
