02.12.2014 00:29
for all
169 views
    
rating 5 | 7 usr.
 © Оля Стасюк

Персикове сонце

Персикове сонце

Сьогодні ранок плакав без потреби, 

Брунатним листям тішилась земля.

І персикове сонце в чаші неба

Уперто продиралось крізь гілля.


Коли ж нарешті справилось із лісом

І перший раз відчуло власну міць, 

Його спинили замкнуті карнизи, 

Буденність стін й асфальти горілиць.


А хоч би хто помітив! Тільки й слова

Про вибори, політику і газ.

А персикове сонце кольорове

Долає й досі перший перелаз.


Зникає вечорове мерехтіння, 

Торкає ніч на ГЕС глибінь води.

О люди добрі! Розсувайте стіни!

Вже навіть сонцю ніде тут зійти.

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 03.12.2014 01:04  Деркач Олександр => © 

Класно 

 02.12.2014 21:29  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Персикове сонце - чудове! )) 

 30.11.2014 22:39  Світлана Рачинська => © 

Стіни так торкнули!... Олю, дуже гарно! 

 30.11.2014 22:05  Тетяна Ільніцька => © 

Про сонце дуже гарно! Така вишукана метафора!))  

 30.11.2014 21:16  Олена Вишневська => © 

Чудово, Олю! Згодна з тобою....