Діточки
з рубрики / циклу «Країна ігор, мрій та ластовиння»
Коли в рідних очах потомилися бісики,
В них поволеньки світять жаринки сумні,
Та раз-по-раз похнюплено шморгають носики -
Це безсоння для мами, години скрутні.
І здається, що більшого смутку немає вже,
Коли діти хворіють - матуся в журбі.
Що там зачіска, одяг?.. Для неї все байдуже,
Б`ється серце, мов пташка у хижій юрбі.
І у рік, і в дванадцять, і в тридцять - це діточки.
Хоч там що заболить - в неньки в грудях щемить.
Материнська рука потягнулась до свічечки -
За здоров`я молитвою повниться мить...
Якось думка моя полетіла за обрії...
Від дитячого ліжка в окопи війни.
Там, де діти хворіють відібрані, обрані,
А їх мамам далеко гірчать полини...
Київ, 07.02.2015