Лиш...
Ми лишень примарилось, лише наснилось
Нас ніколи повір не було, а лише я й ти…
У сітях солодкого сну нас ще тримала осінь
Зимові холоди розвели навік між нами мости…
Ми лишень примарилось, лише наснилось
Багаття вмить догоріло, загасили безжально його
Вітри твоєї до мене невіри, та інше судилось
Чомусь зрадою вкрилось не моє, а твоє чоло…
Ми лишень примарилось, лише наснилось
Нас уже не впізнати, ми померло уже назавжди…
Та твоє ім’я навіки у моєму серці лишилось
І так глибоко вкарбувались усі твої сліди…
2015