Пам`яті Небесної Сотні
з рубрики / циклу «Новітня історія»
Дні попадали в календарі,
Мов давно переспілі груші...
Втрамбувались за рік цвинтарі,
Де спочили тіла. Звіздарі
Вже рахують у небі душі...
Рік минув, а у них лише день -
Часовий потойбічний вимір...
Ще учора для когось мішень,
Бо прийшов на Майдан одкровень
І зробив свій синівський вибір...
А сьогодні незрима печать,
Ніби віск, проштампує душі.
- Ви з "Небесної...", хлопці? - мовчать...
Бо ще й досі батьки кричать
І вбивають кати байдужі...
- Ми з "Небесної..." - мовить один
І прикриє смертельну рану.
- На Землі підростає мій син,
Передайте малому, щоб він
Пам`ятав хто є без євшану...
Ворогам щоб давав відкоша,
Яка погань би світ не косила.
І згадав, як у бій вируша, -
Найцінніша в людині душа
І убити її несила...
... У скорботі схилився Майдан -
Поминає Небесну Сотню.
Знову біль від фантомних ран.
Постелився кривавий туман -
Заблукав, мабуть, привид самотній...
Київ, 19.02.2015
