У небесному кошику... піжмурки )
Надкусивши зефіру шматочок з ванільних хмаринок,
У небесному кошику грались у піжмурки рими.
Я крізь скельця рожеві так довго на них задивлялась…
На гостини чекала – вони лише дужче сміялись!
Язикаті хитрунчики: я – за перо, вони ріжки
Наставляють словам … /знакам оклику ставлять підніжки/.
Закрутилися хвостики /милі мої бісенята!/.
Як би їх назбирати? Ось – перше… там – шосте… десяте…
Мандаринове сонце давай припікати їх в бОки.
Зашарілись рум’янцем – й гайда на повітрепотоках
Колисатися з вітром, допоки не вклалися спати
На високій перині з небесноцукрової вати.
Я бешкетників тих у вірші заганяти не буду:
Залишу під віконцем для них мармеладу на блюді.
Як прокинуться рими, очиськами блиснуть до мене –
Принесуть веселкові чорнила в кишенях… /зелені/.
