26.02.2015 00:59
для всіх
274
    
  6 | 6  
 © Зельд

СОН - МАРЕННЯ ДОКА

СОН - МАРЕННЯ ДОКА

Пам`ять про те, що я скоро помру — найважливіший інструмент, який допомагає мені приймати складні рішення в моєму житті. Тому що все інше — чужа думка, вся ця гордість, весь цей острах збентеження або провалу — всі ці речі падають перед обличчям смерті, залишаючи лише те, що дійсно важливе. Пам`ять про смерть — кращий спосіб уникнути думок про те, що вам є що втрачати. Ви вже голий. У вас більше немає причин не йти за покликом свого серця.


Стів Джобс.


Є два уроки смерті: час до народження і сон.


Анаксагор (500 р. до н. е. — 428 р. до н. е.) давньогрецький філософ


СОН - МАРЕННЯ ДОКА.


Обривки фраз:

- білет.., багаж.., на Піски…

Війна.., санбат…

Розгублений погляд сусідки…

Знов «Білі берети», 

жертовність, 

їх спини

Ангелів сотня з Майдану -

прикрили.


Разюча відмінність людей у дорозі:

Хтось їде у справах, 

снують перехожі…


Стікає піт.

До шибки на морозі

лиш примерзає, 

зковує волосся, 

Ятрять ще рани й польова дорога:

- Не розтрясти б «важкого» -

думка квола, 

- Які тепер тяжкі мої повіки.., 

Рука німіє.., 

Десь в аптечці ліки…

Із бліндажа видніється «мармиза»

- Невже живий? …а я похоронив вже…

Шептав молитву, наче був затятим, 

(хоч в Бога вірив, та не був фанатом).


Мармиза змилася, 

розмилася в скелет:

- Ей, Док, не спи!

Давай закурим, брате, 

Бо на тім світі не будЕ де взяти, 

Хіба що із собою прихватить

Розшитий золотом, 

трофейний наш, кісет?


- О - о ні, кістлява, 

не цієї ночі, 

Я б може викурив тютюн на двох, 

охоче, 

Та зрозумій, не сам я тут пока:

Он до* мій побратим лежить на боці, 

Ти ж крові з нього випила, 

стара, 

А в нього малі діти і жона -

Довезти треба, бо «закриє» очі!


- Послухай, Док! Для чого ця війна?

Незрячим можна наплювати в очі!

Ну, а для тих, що вас нагнуть охочі, 

Вона, як мати…

вообщем - як рідня.


- Е ні, кумо, 

глузуєш ти дарма!

І не розказуй жАхи проти ночі, 

За нами ще, зарано ти прийшла!

Іди плазуй, поки кістки робочі!

Смали і пий, 

співай собі сама, 

А ні - то москалів

візьми у гості!


- Ти, як по батькові? - спитала жартома, 

- Ет, не питай, хіба це так важливо?

Він ще живий, і Бог йому суддя, 

А дідо був, ти ж знаєш, 

звавсь - Кирило.


Дивився, 

як з хреста святий Ананій:

- Ти, сухоребра, «басні не трави!"

Візьми кісет, 

бо я у чергу крайній.., 

за тютюном.., 

…вже потім -

побратим!


- Ну годі!

Годі ображати!!!

Життя -

всього лиш -

Божі сни, 

Сьогодні ти банкуй, 

а завтра ніч покаже:

Кому за ким

і скільки, 

і куди?!

Й дивись на себе, 

теж - чай, не рум’яний!

Та й побратим твій, 

" висох на тріски!.."

Не зли мене, бо був Ісус розп’ятий!

А вас нагнути легше, 

чим спасти!


- Ти не лякай!

Ну годі вже!

Доволі!

Нам в печінках сидять ТВОЇ ДІЛА:

Ми помремО, 

як не здобудем волі!

Зламати можна нас, 

проте нагнуть - катмА!


…і чути крізь стук теревені сусідки:

Про курси валюти.., 

що виключать світло.., 

що з фільмами « Інтер»

уже відключили.., 

що наших в Дебальцево « Градом» накрили…


...а по землі розповзалася пляма:

кров патріота із потом медбрата.


Он до* - Уживається на означення місця, предмета або особи, в бік яких спрямована дія. || Для означення предмета або особи, стосовно якої відсувається дія. || Для означення кінцевого пункту чого-небудь.



ZELD, 20.02.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 03.04.2015 21:28  Світлана Рачинська => © 

{#}І я приєднуюсь зі своїми вітаннями та цим скромним букетиком) Усіх благ!)

 03.04.2015 19:14  Тетяна Чорновіл => © 

 03.04.2015 19:13  Тетяна Чорновіл => © 

Не час балачок про смерть! ))
Дозвольте привітати Вас з Днем Народження!
Бажаю Вам щастя, вічності закоханої миті, душевного спокою і міцного здоров"я!
А про смерть нехай думають наші вороги!

 27.02.2015 22:24  Тетяна Чорновіл => © 

Сильний і образний твір про нашу сувору дійсність!
Куди за ким і звідки і куди, там видно буде!
Але, що нас уже не нагнути - це точно!!!

 27.02.2015 13:36  Сашко Новік => © 

плюс. Сильно

 27.02.2015 00:45  © ... => Світлана Нестерівська 

Не можу з вами погодитися, п. Лано, позаяк віддати своє життя за Україну - найвищий прояв героїзму,

Життя - найдорожчий скарб людини і якщо вона готова його поставити на шальки терезів в ім`я України - істинні герої! (показує наскільки правдива ця любов!)

А якщо жити заради України?

Мені здається такі думки завжди присутні у людей, які шукають виправдання, які люблять життя (себе любимого) більше ніж будь кого, чи будь що.

Даруйте, можливо трохи пафосно вийшла відповідь, в усякому разі я думаю так.

Смерть ворогам!

 26.02.2015 10:33  Світлана Рачинська => © 

Болючий твір. Майстерно виконаний. Щемно. Дуже.

 26.02.2015 08:33  Тетяна Белімова => © 

Сподобалося. Внутрішній монолог українського воїна.
Завершена поема. Сучасна. Болюча. Актуальна.