27.02.2015 21:55
для всіх
877
    
  6 | 6  
 © Наталя Суркова

День, коли мене не стане

Проснеться день, коли мене не стане.

А світ невпинно бігтиме вперед.

Чиїсь здійсняться нездійсненні плани, 

Комусь у гаманець – жадана манна

А хтось новий придумає сюжет…


До когось – гості, вороги – до когось.

А хтось тривожно – кроків поштаря…

До друзів. До коханої. До Бога.

Нахабно в двері. Тихо з-за порога.

І хтось до тебе. Та уже не я.


Проснеться день. Потягнеться спросоння.

І ти – немов без часточки душі.

Це ж треба: все життя була стороння.

А ти зумів відчути лиш сьогодні, 

Що ми були принаймні не чужі…



Донецьк, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 28.02.2015 15:10  © ... => Світлана Нестерівська 

Обов`язково так і буде! Дякую за добрі слова!

 28.02.2015 10:51  Світлана Рачинська => © 

Вірш бере за душу. Нехай усе буде добре! Чудово!

 27.02.2015 21:58  Тетяна Чорновіл => © 

Трепетні душевні рядки!

 27.02.2015 11:58  Деркач Олександр => © 

Сподобалось

 27.02.2015 08:43  Тетяна Белімова => © 

НАТАЛОЧКО! ВАМ ДЛЯ НАСТРОЮ!))))))))))))))))

10930916_1384977198474534_4822783486533233972_n 11651_1604378036459539_226767598139995989_n

 26.02.2015 22:28  © ... 

Дякую, Тетяночко!
Дякувати Богу, життя трошки налагоджується... Звісно, не так, як хотілося б, але нам і перші кроки до миру на радість. Трошки тихіше, трошки спокійніше... Можна навіть на роботу вибратись)
Усе дуже дороге. Втім, і на вільних територіях, наскільки знаю з розповідей друзів, не набагато дешевше жити. Досі проблема з пересуванням. За перепусткою треба їхати до найближчого блокпосту, але її не всім оформлюють, інколи без причин відмовляють, тож ми поки що з родиною до решти родичів (вони під нормальною владою) дістатись, на жаль, не можемо.
Люди всім серцем чекають миру... Моляться, аби відвели важкі озброєння... Хочуть жити... Будемо сподіватись, що так і буде невдовзі!
Дякую Вам за турботу, Тетянко!!! Дуже приємно, що непокоїтесь про буремний схід та його опальних мешканців...

 26.02.2015 19:34  Тетяна Белімова => © 

Дуже сумно(( Зі співчуттям і розумінням!
Але твір попри все сподобався!
Наталочко! Розкажіть, якщо є така можливість, як Ви? Ми хвилюємося(((