06.03.2015 16:16
для всіх
740
    
  9 | 9  
 © Ганна Коназюк

Про матерів

Про матерів

Світанки не приходять безпричинно,

Пробуджується сонце з матерями.

А час іде по східцях тихоплинно

І кожен з нас вертає в дім до мами.


Їй не соромтесь дякувати вчасно

І про свою любов казати, звісно.

Допоки в мами сонце не погасло,

Щоб не було і боляче й запізно.


Вклоніться й обнімітеся із нею,

Як прийдете до рідного порогу.

Ну, а якщо вже мати за межею,

За душу світлу помоліться Богу...



Київ, 06.03.2015

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.03.2015 12:59  Олена Вишневська => © 

Хороший вірш, Анюто....!!!!!!

 08.03.2015 15:43  Анна Ольтенберг => © 

Пані Ганно, просто хочу подякувати за цей вірш!

 07.03.2015 20:14  Дебелий Леонід Семен... => © 

Дякую за вірш! Згадав обох своїх... покійних...

 06.03.2015 19:34  Тетяна Белімова => © 

Невимовно. Аж щось підкочується до горла. Так хочеться побажати всього найкращого мамам. І помолитися, звісно, за тих, хто вже за межею.

 06.03.2015 15:24  Георгій Грищенко => © 

Чудово.

 06.03.2015 14:28  Деркач Олександр => © 

Чудові слова

 06.03.2015 12:53  Панін Олександр Мико... => © 

Надзвичайно гарно.