Зошит з минулого
Я вчора гортала твій зошит з піснями і віршами
І дотиком перст відчувала чорнильне тепло.
Колись ти вертала до мене дощами торішніми,
Де ще молода, я - дитина і тихе село.
Приходиш, буває, у сон, мовчазна й ненав`язлива.
Хвилинку постоїш і зникнеш, як дим, крадькома.
Напевне боїшся, що доня маленька і вразлива.
А я вже навчилась невдачі сприймать жартома.
Я вчора гортала твій зошит з піснями і віршами...
Ти раптом наснилась - усміхнена і говірка.
А ранок кохався з весною такою безгрішною,
Що краплям дощу заблищала сльозина гірка.
Київ, 03.03.2015
