Тисячоліття поспіль
М 27:45
Весна, все буде як завжди,
Як два тисячоліття поспіль.
У Гефсиманії сади
Суцвіття викинуть пророслі.
Гіллям йорданської верби
Долівку встелять на вечерю.
Вино поділять і хліби,
Що кров`ю й тілом нарече Він.
З долонь дзьобатимуть птахи,
З любов`ю подані Ним крихти.
Коли заб`ють до рук цвяхи
Спитає: "Отче, як же міг Ти?"
м.Прилуки,